Опис досвіду
Науково-педагогічна
проблема – Групова навчальна діяльність як засіб
формування
соціальної компетентності учнів.
Педагогічне
кредо: Щоб бути гарним вчителем, потрібно дві речі: любити, те, що викладаєш,
і любити тих, кому викладаєш».
Сучасне
суспільство зацікавлене в людях, які володіють уміннями творчо мислити, котрі
прагнуть до самореалізації, саморозвитку, відповідальності. Особисті спостереження
і теоретичні дослідження свідчать про те, що випускники, як і раніше, будучи
добре поінформованими, володіючи навчальними вміннями й навичками, недостатньо
підготовлені до взаємодії із соціальним середовищем, яке постійно змінюється,
не впевнені у своїх силах. Потреба
молоді в самовизначенні, прагнення до самоутвердження, самовдосконалення не
тільки стимулюються процесами, що відбуваються в суспільстві, а й вимагають
соціальної та педагогічної підтримки у визначенні свого місця в системі соціально-професійних
взаємин. Унаслідок цього виникає необхідність пошуку засобів такої підготовки
учнів, які б допомогли їм адаптуватись до соціального середовища й успішно
функціонувати в суспільстві. На мою думку, одним із найбільш ефективних шляхів
вирішення даної проблеми є застосування інноваційних методів навчання на уроках.
Першим кроком
усіх заходів, які я проводжу (уроки, виховні, позакласні заходи), є
мотиваційний, емоційно-чуттєвий. На цьому етапі відбувається усвідомлення
мотивів навчання, формується план, завдання, проблеми. Мета цього етапу уроку –
забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності. Учні повинні усвідомити
чого мають досягти на уроці, чого від них чекає вчитель. На початку уроку
завжди повідомляю учням мету, завдання, які мають вирішити на уроці. Адже
досягти результатів у інтерактивній моделі можемо, тільки залучивши учнів до
діяльності.
Центральною
частиною інтерактивного уроку є вивчення нового матеріалу, коли учень, власне,
починає контактувати з новою для нього інформацією.
Саме тут є можливість використати весь спектр
інноваційних технологій. Це і методи «Мікрофон», «Прес», і «Мозковий штурм», і
вправи – «Навчаючи – вчусь», «Дерево рішень», «Ажурна пилка», «Акваріум»,
«Займи позицію».
Дуже важливим і обов’язковим етапом інтерактивного
заняття є підбиття підсумків уроків – рефлексія. Задаючи домашнє завдання, крім
традиційних видів роботи, використовую і такі форми як інтерв’ю, написання есе,
листів, статей до енциклопедії.
Улюбленою
формою роботи, як з учнями 5-7 класів, так і зі старшими, є ігрова діяльність.
Гру використовую і як форму проведення уроку, і як його елемент. Використовую
такі види ігрової діяльності, як рольова гра, театралізована гра, командні
ігри: урок-суд з історії України на тему «Голодомор 1932-33 рр. в Україні»,
урок-вистава з історії України в 9 класі на тему «Наддніпрянська Україна в
системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст.», урок-громадські слухання
з історії України в 9 класі на тему «Особливості соціально-економічного
розвитку українських земель напередодні селянської реформи 1861 року», урок-гра
з історії України в 10 класі «Відгадай мелодію Кліо» на тему «Українська СРР в
умовах нової економічної політики (1921-1928)», урок-гра у 6 класі «Фортуна» на
тему «Культура Греції. Еллінізм» та інші.
В 9-11 класі
проводжу уроки-семінари, уроки-практикуми, уроки-прес-конференції,
уроки-кінофестивалі.
Учням
подобаються позакласні заходи з історії – інтелектуальні ігри, вікторини,
брейн-ринги.
Мій досвід
роботи вивчався ВІППО. У 2012 році мала виступ на обласній науково-практичній
конференції «Толерантність у навчанні суспільствознавчих дисциплін», використання
інноваційних технологій у процесі викладання історії постійно розглядається на
засіданнях ММО, головою якого я є. Про роботу з обдарованими дітьми була моя
публікація у « Педагогічному калейдоскопі»
Коментарі
Дописати коментар